Курвуляріоз

Збудником хвороби є мікроскопічний гриб Curvularia crepinii, який належить до класу аскоміцетів. Це патогенний мікроорганізм, що викликає розвиток курвуляріозу — поширеного грибкового захворювання, яке вражає переважно злакові культури, включаючи пшеницю, рис та просо.

Основними ознаками ураження є поява специфічних плям на листках, листкових піхвах та колоскових лусочках. Плями зазвичай мають витягнуту або неправильну форму, забарвлені у коричневі, темно-бурі або чорні тони з характерною світлішою облямівкою. За умов високої вологості на поверхні уражених тканин часто утворюється темний оксамитовий наліт грибниці та конідій збудника.

Розвиток та поширення патогену безпосередньо залежать від кліматичних умов. Висока відносна вологість повітря (понад 85%) та температура в діапазоні від +22 до +28°C є оптимальними для проростання спор та активного зараження тканин рослин. Інфекція може зберігатися в ґрунті на рослинних рештках, а також переноситися із зараженим насіннєвим матеріалом.

Шкодочинність курвуляріозу полягає у передчасному відмиранні асиміляційної поверхні листя, що веде до зниження інтенсивності фотосинтезу. У результаті ураження порушуються процеси наливу зерна, знижується його маса та посівні якості. У роки епіфітотій при сильному ураженні втрати врожаю можуть сягати значних величин, погіршуючи загальні показники якості зернової продукції.

Комплекс заходів боротьби та профілактики включає наступні методи:

• Використання здорового, протруєного насіннєвого матеріалу для посіву.
• Дотримання сівозміни з виключенням повернення сприйнятливих культур на колишнє поле раніше ніж через 2-3 роки.
• Ретельне знищення рослинних решток та проведення глибокої зяблевої оранки.
• Застосування фунгіцидів у період вегетації при виявленні перших ознак хвороби для запобігання масовому поширенню.
• Збалансоване внесення добрив для підвищення загальної стійкості рослин до патогенів.