Курвуляріоз

Збудником цієї хвороби є мікроскопічний гриб Curvularia senegalensis. Це патоген, що належить до групи гіфоміцетів і спричиняє розвиток некротичних процесів у тканинах рослин. За типом патогенезу хвороба класифікується як плямистість, що здатна вражати як вегетативні, так і генеративні органи сільськогосподарських культур.

Коло господарів цього гриба є досить широким і включає такі важливі культури, як кукурудза, сорго, пшениця та рис. Хвороба особливо небезпечна для посівів, що вирощуються в регіонах з тропічним або субтропічним кліматом, проте в умовах зміни клімату ареал розповсюдження гриба може розширюватися.

Ключовими ознаками зараження є поява локальних плям на листі, які мають коричневий відтінок та часто оточені хлоротичною зоною. З розвитком патогена некроз поширюється, що призводить до деформації листа та його передчасного відмирання. У вологу погоду на плямах утворюється темний наліт грибниці, який є джерелом вторинної інфекції.

Інтенсивному розвитку інфекції сприяють часті опади, роса та стабільно високі температури повітря. Збудник зберігається на рослинних рештках у ґрунті та на насінні, яке стає головним вектором поширення хвороби на великі відстані. Міцелій гриба може перезимовувати у стадії спокою, відновлюючи активність за сприятливих умов.

Запобіжні заходи мають бути спрямовані на розрив циклу розвитку інфекції та підвищення імунітету рослин:

• Протруювання насіння системними фунгіцидами перед посівом.
• Вирощування стійких гібридів та сортів, адаптованих до конкретних кліматичних зон.
• Знищення бур'янів, що можуть виступати резерваторами хвороби.
• Внесення збалансованих доз мінеральних добрив, зокрема калійних, для зміцнення клітинних стінок рослин.
• Обробка посівів фунгіцидами під час вегетації при виявленні перших симптомів.