Дакриміцес

Дакриміцес (лат. Dacrymyces) — це рід базидіомікотових грибів, що відіграють роль сапротрофів у екосистемах. В агрономії ці гриби розглядаються як агенти, що призводять до руйнування структури деревини, викликаючи буру гниль. Хоча вони рідко вбивають здорові дерева, їх поява свідчить про накопичення мертвої органіки або наявність глибоких ран на стовбурах та гілках.

Найчастіше цей гриб зустрічається на деревині хвойних порід, таких як ялина та сосна. Проте його можна помітити й на листяних деревах, якщо вони знаходяться у стані фізіологічного пригнічення. Грибниця проникає через тріщини в корі, рани від інструментів або пошкодження, спричинені несприятливими погодними умовами, поступово переробляючи лігнін та целюлозу.

Візуальні ознаки ураження досить специфічні: на корі з'являються яскраво-жовті або помаранчеві драглисті утворення. Це плодові тіла гриба. У суху погоду вони зморщуються і стають майже невидимими, але під час дощу знову набувають яскравого вигляду. Уражена деревина стає крихкою, набуває бурого відтінку і з часом розтріскується вздовж та впоперек волокон.

Активний розвиток гриба стимулюється тривалою вологістю та низькою освітленістю. Спорамі гриб поширюється за допомогою вітру, води та комах. В умовах саду чи парку, де не проводиться регулярна санітарна обробка, дакриміцес може швидко поширюватися по ослаблених деревах, особливо в місцях з поганою вентиляцією та надмірною вологістю повітря.

Система захисних заходів передбачає виконання таких дій:

• Регулярне видалення сухості та хворих гілок з дерева.
• Санітарна рубка сильно уражених примірників для запобігання поширенню спор.
• Дезінфекція інструментів при обрізці.
• Захист ран на корі садовим варом або фунгіцидними пастами.
• Покращення дренажу ґрунту та проріджування загущених посадок.