Опеньок дезарміллярія

Збудником цієї хвороби є гриб роду Desarmillaria, який спричиняє розвиток білої гнилі кореневої системи та прикореневої зони дерев. Це небезпечний патоген, який у ґрунті може тривалий час зберігатися на рештках деревини, поступово переходячи на живі тканини здорових рослин.

До кола уражених культур належать різноманітні листяні та плодові дерева, зокрема яблуні, груші, вишні, а також деякі лісові породи. Гриб поширюється через підземні ризоморфи — спеціалізовані грибні нитки, що здатні долати відстань у ґрунті та проникати в коріння сусідніх рослин, забезпечуючи швидке розповсюдження вогнища інфекції.

Основними ознаками ураження є поступове відмирання пагонів, передчасне опадіння листя та загальне пригнічення життєдіяльності дерева. Під шаром кори в зоні кореневої шийки спостерігається білий міцелій, що має вигляд віяла, а в осінній період на поверхні пеньків або ослаблених стовбурів з'являються характерні плодові тіла грибів.

Сприятливими умовами для розвитку дезарміллярії є тривале перезволоження ґрунту, наявність в ґрунті гниючих залишків старої деревини та загальна слабкість рослин через несприятливі кліматичні чинники. Патоген найбільш агресивний на ділянках з порушеною аерацією та низьким вмістом поживних речовин.

Ефективний захист базується на профілактиці: не можна висаджувати нові саджанці на місця, де щойно було видалено старі дерева, вражені гниллю. Важливо проводити санітарну очистку саду, видаляти пні, використовувати якісний посадковий матеріал та уникати пошкоджень коріння під час обробітку ґрунту, оскільки саме через рани інфекція потрапляє в рослину.