Фомопсис сої

Збудником захворювання є патогенний гриб Diaporthe aspalathi, який викликає фомопсис (підв’ядання) сої. Цей мікроорганізм належить до групи сумчастих грибів і є одним із найбільш серйозних факторів, що обмежують продуктивність вирощування сої в різних агрокліматичних зонах. Патоген характеризується високою пластичністю та здатністю виживати в несприятливих умовах.

Хвороба вражає передусім посіви сої, особливо в період формування бобів. Інфекція накопичується в ґрунті разом із рослинними рештками та може передаватися через насіннєвий матеріал. Саме інфіковане насіння стає основним джерелом поширення грибка на нові площі, що робить проблему системною для багатьох господарств.

Перші симптоми зазвичай стають помітними на стеблах рослин у вигляді світло-коричневих або темно-бурих плям. З часом ці плями розширюються, охоплюючи стебло кільцем, що порушує процеси живлення та призводить до в’янення верхньої частини рослини. На відмерлих тканинах формуються численні чорні пикніди — плодові тіла гриба, в яких дозрівають спори.

Для розвитку інфекції найбільш сприятливими є теплі умови з періодичними опадами та підвищеною вологістю. Спори гриба легко переносяться вітром та бризками дощу, потрапляючи на здорові частини рослин. Особливо інтенсивний розвиток хвороби спостерігається в загущених посівах, де недостатня циркуляція повітря сприяє затриманню вологи.

Шкідливість Diaporthe aspalathi проявляється у значному зниженні якості насіння, зниженні маси 1000 насінин та втратах врожайності. Для запобігання поширенню патогена необхідно застосовувати комплексний підхід:

• Обов'язкова обробка насіння фунгіцидними протруювачами.
• Дотримання сівозміни з уникненням висіву сої після бобових культур.
• Використання стійких до хвороби сортів сої.
• Вчасне проведення фунгіцидних обробок під час вегетації за перших ознак ураження.