Фомопсис сої

Збудником хвороби є гриб Diaporthe caulivora, що належить до класу аскоміцетів. Цей фітопатоген викликає гниль стебел сої та є одним з найнебезпечніших захворювань, що суттєво впливають на продуктивність сільськогосподарських угідь, де вирощується ця культура.

Хвороба переважно уражає посіви сої. Джерелами інфекції виступають заражене насіння, пожнивні рештки, а також деякі види дикорослих рослин, що сприяють виживанню гриба в міжсезоння. Міцелій патогена здатний глибоко проникати в тканини стебла, порушуючи обмінні процеси в рослині.

Первинні симптоми включають появу хлоротичних, а потім коричневих плям у зоні вузлів стебла. У міру розвитку хвороби стебло стає крихким, з'являються характерні чорні крапки — пікніди. Рослини передчасно в'януть, а стручки не формуються або містять щупле насіння з низькими показниками якості.

Розвитку фомопсису сприяють підвищена вологість повітря та помірно тепла погода. Особливо критичним періодом є фаза від початку цвітіння до дозрівання бобів. Затяжні дощі та тумани значно прискорюють поширення спор вітром та краплями води на сусідні здорові рослини.

• Дотримання сівозміни.
• Використання здорового насіннєвого матеріалу.
• Застосування фунгіцидного протруювання.
• Якісна обробка ґрунту з переорюванням решток.
• Обробка фунгіцидами під час вегетації.

Система захисту базується на поєднанні агротехнічних та хімічних методів. Найважливішим кроком є вибір сортів з високою генетичною стійкістю та суворе дотримання технології вирощування, що запобігає накопиченню інфекційного фону в ґрунті.