Діапортовий рак дугласії

Збудником цієї хвороби є гриб-аскоміцет Diaporthe lokoyae. Цей патоген спеціалізується на ураженні кори та камбію, викликаючи некротичні процеси, відомі в лісовій фітопатології як ракові захворювання. Гриб активно розмножується, утворюючи плодові тіла (пікніди) безпосередньо в тканинах ураженої рослини, що забезпечує тривале збереження інфекції.

Основним господарем патогена є псевдотсуга Мензиса (дугласія). Хвороба особливо небезпечна для молодих культур та саджанців у лісових розплідниках. Також у групу ризику потрапляють дерева, що ростуть у несприятливих умовах, наприклад, на ділянках з надмірною щільністю посадки або при дефіциті вологи в ґрунті.

Візуальні ознаки ураження включають появу чітко окреслених виразок на гілках та стовбурах. Уражена ділянка кори з часом западає, стаючи місцем виділення смоли (живиці). Хвоя на уражених гілках втрачає зелений колір, стає жовто-бурою та поступово опадає. Некроз тканин порушує сокорух, що призводить до відмирання цілих частин крони.

Поширенню збудника сприяє волога та тепла погода. Спори гриба переносяться краплями дощу, вітром або комахами, потрапляючи на кору через різноманітні механічні пошкодження. Особливо інтенсивно розвиток хвороби відбувається восени або навесні, коли рівень вологості повітря залишається високим протягом тривалого часу.

Методи боротьби та профілактики включають комплекс агротехнічних та санітарних заходів. Основними є:

• Регулярний огляд насаджень та видалення хворих частин дерева.
• Використання стійкого посадкового матеріалу.
• Забезпечення оптимальної щільності посадки для кращого провітрювання.
• Санітарна обробка інструментів при догляді за кронами.