Фомопсис сої

Збудником захворювання є патогенний гриб Diaporthe phaseolorum, який спричиняє фомопсис або відмирання стебел сої. Цей мікроорганізм належить до групи небезпечних інфекцій, здатних вражати рослину на будь-якій стадії розвитку, від проростання насіння до фази повної стиглості бобів.

Основним об'єктом ураження є соя, але патоген також може виявлятися на квасолі та інших видах родини бобових. Джерелом первинної інфекції є інфіковане насіння, а також рослинні рештки, на яких гриб успішно зимує у ґрунті, зберігаючи здатність до зараження нових посівів протягом наступних сезонів.

Основними ознаками хвороби є поява світло-коричневих плям у місцях кріплення черешків листків до стебла. З часом ці плями розростаються, стебло втрачає міцність, стає ламким і передчасно відмирає. Характерною рисою є утворення на поверхні уражених частин дрібних чорних крапок — пікнід патогена.

Інтенсивний розвиток гриба провокують висока вологість повітря та помірно теплі температури у фазі цвітіння сої. Часті дощі сприяють поширенню конідій гриба на сусідні здорові рослини. Умови тривалого зволоження в кінці вегетації створюють ідеальні передумови для ураження бобів та насіння всередині них.

• Дотримання сівозміни з інтервалом 3-4 роки.
• Використання фунгіцидних протруйників для насіння.
• Глибока оранка для знищення джерел інфекції.
• Застосування фунгіцидів у період вегетації.
• Вибір стійких до патогену гібридів та сортів.

Господарська шкода від фомопсису виражається у значному недоборі врожаю та погіршенні посівних якостей насіння. Уражене насіння має низьку енергію проростання, а в полі хвороба призводить до вилягання посівів, що ускладнює механізоване збирання та підвищує рівень втрат зерна.