Фомопсис сої

Збудником цієї хвороби є патогенний гриб Diaporthe tersa (синонім анаморфної стадії — Phomopsis longicolla). Цей мікроорганізм викликає небезпечне ураження сої, що призводить до порушення фізіологічних процесів у рослині та значних втрат продуктивності агроценозу. Хвороба належить до групи тих, що можуть суттєво знизити якість товарного зерна.

Головною культурою, що потерпає від впливу Diaporthe tersa, є соя. Патоген здатний інфікувати рослину на всіх стадіях розвитку — від проростання насіння до фази повної стиглості. Він також може накопичуватися в ґрунті та на рештках культурних рослин, що робить його вкрай стійким до зовнішніх факторів.

Серед основних симптомів виділяють появу світлих, а згодом коричневих плям на стеблах, особливо в місцях прикріплення листків. З плином часу тканина стебла стає крихкою, розтріскується, і на ній з’являються характерні чорні плодові тіла гриба. Насіння, уражене збудником, зазвичай має низьку схожість, стає зморшкуватим та може мати сіруватий наліт.

Розвиток інфекції стимулюється тривалими опадами та високою відносною вологістю повітря (понад 75-80%) у літній період. Температурний оптимум для поширення спор становить від +20°C до +28°C. Порушення сівозміни, використання зараженого насіння та наявність пожнивних решток — ключові чинники, що сприяють швидкій епіфітотії.

• Дотримання сівозміни з поверненням сої на поле не раніше ніж через 3 роки.
• Використання стійких сортів та протруєння насіння якісними фунгіцидами.
• Глибока оранка для закладення інфікованих решток у ґрунт.
• Застосування фунгіцидів під час вегетації для стримування розповсюдження спор.