Фомопсис люпину

Diaporthe tulliensis є збудником небезпечного грибкового захворювання, яке вражає посіви люпину. Цей патоген належить до класу аскоміцетів і має здатність до системного ураження тканин рослини. Його присутність у посівах часто призводить до суттєвого зменшення як кількісних, так і якісних показників врожаю бобових культур.

Хвороба переважно поширюється на різні види люпину, включаючи найбільш поширені в сільському господарстві сорти. Гриб здатний виживати в стерні, рештках рослин та безпосередньо в насіннєвому матеріалі, що робить його вкрай важким для викорінення без комплексного підходу. Патоген активно розвивається протягом усього вегетаційного періоду, особливо в фазах інтенсивного росту.

Первинні ознаки ураження проявляються у вигляді бурих плям на стеблах та листках, які з часом темніють. На уражених ділянках формуються дрібні чорні крапки — спороношення гриба (пікніди). Внаслідок розвитку інфекції тканини рослин стають крихкими, стебла вилягають, а боби часто не дозрівають або мають деформований вигляд.

Умови, що сприяють поширенню інфекції, включають тривалі періоди вологої та теплої погоди. Висока вологість повітря та надмірна кількість опадів стимулюють вихід спор гриба та їх поширення на здорові частини рослин. Особливо небезпечним є поширення хвороби в загущених посівах, де порушена циркуляція повітря та спостерігається тривале утримання вологи на поверхні вегетативних органів.

Вредоносність фомопсису виражається в значному зниженні врожайності зерна та зеленої маси. Крім того, гриб продукує токсини, які роблять рослинну сировину непридатною для годівлі сільськогосподарських тварин. Ефективна система захисту базується на таких заходах:

• Протруювання насіння перед посівом якісними фунгіцидами.
• Дотримання просторової ізоляції між полями люпину різних років посіву.
• Ретельне знищення пожнивних решток шляхом глибокої оранки.
• Застосування фунгіцидів під час активної вегетації за перших ознак хвороби.
• Вибір сортів люпину з підвищеною резистентністю до грибкових інфекцій.