Фомоз сої

Збудником фомозу сої є патогенний гриб Didymella longicolla. Це захворювання вважається одним із найбільш руйнівних для посівів сої, оскільки воно вражає рослину на різних етапах вегетації, значно погіршуючи як врожайність, так і якісні показники отриманого зерна.

Патоген має здатність проникати в усі наземні органи рослини. Він поширюється через заражений посівний матеріал та рослинні рештки, що залишилися на полі після збору врожаю. Інфекція розвивається всередині тканин, порушуючи обмінні процеси та знижуючи імунітет культури до інших несприятливих факторів.

Симптоматика включає появу некротичних плям на стеблах, часто поблизу вузлів, які поступово темніють і розширюються. На пошкоджених ділянках стебла та на бобах можна помітити мікроскопічні чорні утворення — пікніди. У вологу погоду на цих місцях з'являються спори, що сприяють швидкому поширенню хвороби на сусідні рослини.

Основними умовами для спалаху фомозу є поєднання високої вологості повітря та помірних температур у другій половині вегетації. В таких умовах гриб інтенсивно розмножується, захоплюючи все більші площі. Особливо небезпечним є накопичення патогена при вирощуванні сої на одному місці протягом багатьох років без належної обробки ґрунту.

Для контролю фомозу агрономи рекомендують застосовувати комплексний підхід:

• Використання якісного, протруєного насіння;
• Дотримання сівозміни з перервою між посівами сої;
• Глибока оранка для знищення джерел інфекції в ґрунті;
• Застосування фунгіцидів у критичні фази розвитку рослин.