Дідімелльоз

Збудником хвороби є сумчастий гриб Didymella subherbarum, який належить до родини Didymellaceae. Його життєвий цикл передбачає утворення пікнід та перитеціїв, які дозволяють патогену успішно зимувати на рештках рослин. Це робить гриб надзвичайно стійким до несприятливих умов середовища, що значно ускладнює контроль за його чисельністю у полях.

Коло інфекційних господарів гриба включає широке коло культурних рослин, зокрема зернові колосові, технічні та овочеві культури. Патоген здатний вражати як надземні органи — стебла та листя, так і коріння, що призводить до загального пригнічення розвитку рослини. Ураження часто починається з нижніх ярусів листя, поступово поширюючись на всю рослину.

Симптоматика включає появу некротичних плям, які з часом збільшуються в розмірах та зливаються. Уражені тканини стають ламкими, а на їхній поверхні можна помітити дрібні чорні крапки — спороношення гриба. При ураженні стебел часто спостерігається їх розтріскування, що погіршує живлення верхніх частин рослини та призводить до їх передчасного відмирання.

Епіфітотійний розвиток хвороби можливий за умов підвищеної вологості та температури повітря у межах 18–25°C. Поширення інфекції відбувається завдяки спорам, що розносяться повітряними потоками на великі відстані. Надмірне внесення азотних добрив, яке сприяє надмірному розростанню зеленої маси, може створювати сприятливий мікроклімат всередині посівів для активного розвитку Didymella subherbarum.

Для мінімізації економічних збитків необхідно застосовувати інтегровану систему захисту. Вона включає наступні заходи:

• Використання якісного оздоровленого насіннєвого матеріалу.
• Дотримання просторової ізоляції між посівами сприйнятливих культур.
• Якісна оранка ґрунту з повною заробкою рослинних решток.
• Профілактичні обробки фунгіцидами у критичні фази розвитку рослин.