Диплодіоз інжиру

Збудник та тип хвороби. Диплодіоз інжиру є наслідком інфекційного впливу гриба-аскоміцету Diplodia caricae. Це фітопатоген, що спеціалізується на ураженні тканин фігового дерева. Хвороба належить до категорії некрозних захворювань, під час яких міцелій гриба проникає у глибинні шари кори та камбію, що призводить до пригнічення рослини та поступового відмирання її провідних тканин.

Культури, що уражуються. Головним об'єктом атаки цього гриба є інжир звичайний (Ficus carica). В умовах субтропічного клімату та інтенсивного вирощування патоген вражає молоді пагони, скелетні гілки та іноді плоди. Найбільш вразливими є дерева, що мають механічні пошкодження кори або ослаблені після несприятливих погодних умов.

Симптоми та ознаки. Основні прояви хвороби виглядають як локальні некрози на корі, що з часом набувають темного, майже чорного кольору. При прогресуванні інфекції некротичні плями стають втиснутими та можуть оперізувати гілку, перекриваючи доступ поживних речовин до верхівки. На поверхні уражених ділянок утворюються дрібні чорні крапки — пікніди, що слугують джерелом подальшого поширення спор.

Умови розвитку та шкідливість. Сприятливим середовищем для поширення патогена є тепла, волога погода. Спори гриба легко переносяться краплями дощу, вітром або через інструменти під час обрізки. Хвороба є небезпечною, оскільки вона викликає масове засихання гілок, різке зниження врожаю та може стати причиною загибелі цілої рослини протягом кількох сезонів при відсутності контролю.

Заходи захисту та профілактики. Ефективна боротьба базується на комплексному підході:

• Ретельна санітарна обрізка гілок із ознаками некрозу із захопленням здорової тканини.
• Спалювання всіх уражених решток за межами саду.
• Дезінфекція садового інвентарю після контакту з хворими деревами.
• Обробка ран на деревині захисними садовими сумішами.
• Профілактичне обприскування фунгіцидами на основі міді на початку вегетації та восени.