Діріна

Діріна (Dirina) — це представник роду накипних лишайників, який часто зустрічається в садах як епіфітна рослина. Хоча цей об'єкт не є класичним патогеном, садівники часто зараховують його до «хвороб», оскільки його масове поширення свідчить про зниження життєвих сил дерева та несприятливі умови в насадженнях.

Біологічно діріна являє собою тіло, утворене грибними гіфами та клітинами водоростей. Це не паразит, який живиться соками дерева, а організм, що використовує кору як опору. Однак, попри відсутність прямого паразитизму, наявність великих колоній лишайника сигналізує про те, що дерево знаходиться у стані сповільненого метаболізму.

Основними культурами, на яких можна виявити цей лишайник, є плодові дерева з грубою або потрісканою корою, такі як яблуні, груші та старі сливи. Симптоми ураження проявляються у вигляді пласких, часто світло-сірих або жовтуватих плям, що поступово поширюються по всій довжині штамба та скелетних гілок.

Розвиток діріни стимулюється високим рівнем вологості, затіненням крони та відсутністю догляду за поверхнею стовбурів. У занедбаних садах, де дерева не обрізаються, лишайник охоплює стовбури дуже швидко, отримуючи необхідні мікроелементи з атмосферних опадів та пилу, що осідає на корі.

Головна небезпека від діріни полягає у створенні притулку для шкідливих комах та патогенних грибів, які зимують під шаром лишайника. Крім того, тривале покриття кори лишайниками блокує газообмін у тканинах дерева, що сприяє передчасному відмиранню кори та послабленню загальної стійкості рослини до несприятливих погодних умов.

• Механічне очищення кори дерев дерев'яними або металевими скребками.
• Регулярне проріджування крон для забезпечення доступу сонячного світла.
• Дезінфекція очищених ділянок розчином залізного купоросу.
• Регулярна побілка стовбурів для запобігання заселенню лишайниками.