Епіхлое м'яка

Епіхлое м'яка — це специфічне грибкове захворювання, що вражає переважно дикорослі та кормові злакові трави. Збудником є сумчастий гриб Epichloe mollis, який належить до групи ендофітних мікроміцетів, що тісно пов'язані з тканинами господаря протягом усього життєвого циклу.

На відміну від інших видів цього роду, дане захворювання характеризується утворенням строми навколо стебел злаків. Це призводить до розвитку так званої «задушливої хвороби», при якій гриб блокує розвиток суцвіття, не даючи йому нормально сформуватися та викинути волоть.

Основними господарями патогену є види костриці (Festuca) та деяких інших багаторічних злаків. Гриб поширюється як вертикально (через насіння), так і горизонтально (за допомогою аскоспор, що переносяться вітром або комахами), що робить інфекцію складною для контролю в природних травостоях.

Розвитку Epichloe mollis сприяє помірно тепла та волога погода в період активної вегетації трав. Висока відносна вологість повітря є критичним фактором для проростання спор на молодих тканинах рослини, що призводить до швидкого зараження нових ділянок поля.

Шкодочинність захворювання полягає у суттєвому зниженні насіннєвої продуктивності злакових культур. Оскільки хвороба пригнічує генеративні органи, господарство втрачає значну частину врожаю насіння, а уражені рослини можуть демонструвати загальне зниження життєздатності та стійкості до несприятливих факторів середовища.

Для ефективного захисту слід застосовувати такі заходи:

• Використання сертифікованого здорового посівного матеріалу.
• Своєчасне скошування травостою до періоду спороношення гриба.
• Дотримання сівозміни та просторова ізоляція посівів від дикорослих злаків.
• Моніторинг стану посівів у фазу виходу в трубку.