Епікоккоз ячменю

Збудником цієї хвороби є гриб Epicoccum hordei, який належить до групи мікроміцетів. Цей патоген часто класифікується як опортуністичний паразит, що активно розвивається на тканинах рослин, які втратили природний імунітет або перебувають у стані фізіологічного стресу.

Головним об'єктом ураження є ячмінь, зокрема його листя та колосся. Патоген може проявлятися як на посівах під час активної вегетації, так і на вже скошених валках за умови випадіння опадів, що створює сприятливе середовище для розвитку грибниці.

Зовнішні ознаки ураження проявляються у вигляді появи плям різного розміру та форми, які згодом вкриваються спороношенням гриба. Часто спостерігається пожовтіння тканин навколо місця локалізації інфекції, що призводить до поступового некрозу уражених ділянок.

Поширенню збудника сприяють температурні коливання та висока вологість повітря. Найбільш небезпечними є періоди частих дощів у переджнивний період, оскільки саме в цей час рослини стають найбільш вразливими до проникнення грибкової інфекції.

Шкідливість Epicoccum hordei проявляється у зниженні асиміляційної поверхні листя, що призводить до зменшення маси 1000 зерен. Крім того, гриб погіршує товарний вигляд зерна та може спричиняти його псування при неправильному зберіганні, знижуючи схожість насіння.

• Впровадження сівозмін із поверненням зернових на поле не раніше ніж через 3 роки.
• Використання стійких до грибкових хвороб сортів ячменю.
• Ретельне протруювання насіння перед посівом фунгіцидними препаратами.
• Контроль рівня вологості зерна під час його закладання на тривале зберігання.
• Використання фунгіцидів під час вегетації за перших ознак поширення хвороби.