Епіглоєві

Родина Epigloeaceae об'єднує групу грибів, що мають лихенофільний спосіб життя. Це означає, що їхня біологічна активність тісно пов'язана з лишайниками, які оселяються на поверхні стовбурів та гілок дерев. У фітопатології ці об'єкти розглядаються як індикатори стану екосистеми саду.

Збудниками є гриби, що утворюють дрібні апотеції або перитеції на поверхні слоевища лишайника. Біологія цих організмів вивчена в контексті взаємодії гриб-лишайник, де Epigloeaceae виступають як облігатні або факультативні паразити, поступово виснажуючи або руйнуючи тканини лишайника.

Головними об'єктами, на яких можна виявити ці гриби, є різні породи дерев: як плодові (яблуня, груша), так і декоративні чи лісові. Симптоми поразок виглядають як специфічні темні крапки на тілі лишайника, що поступово можуть призводити до його деградації, осипання та зміни забарвлення кори в місцях колонізації.

Розвиток грибів відбувається переважно в умовах підвищеної вологості та при зниженій освітленості. Застій повітря у кронах дерев та відсутність догляду за корою стимулюють поширення спор. Температурний режим помірної зони є оптимальним для активізації процесів росту грибниці Epigloeaceae.

Хоча пряма шкода для врожаю мінімальна, надмірне розростання лишайників за підтримки таких грибів створює умови для скупчення шкідників під корою. Тому профілактика спрямована на покращення загального стану дерев, що обмежує розвиток як самих лишайників, так і грибів, що на них живуть.

• Регулярне обрізування та очищення стовбурів.
• Забезпечення доступу сонячного світла до всіх частин крони.
• Використання розчинів мідного купоросу для дезінфекції кори.
• Підтримка оптимального рівня живлення дерев для їхньої стійкості.
• Видалення сильно уражених гілок для профілактики вторинних інфекцій.