Епіпіксіс пухирчастий

Епіпіксіс пухирчастий (Epipyxis utriculus) — це вид золотистих водоростей, який у певних умовах діє як епіфіт або паразит інших мікроводоростей. У професійній альгології та аквакультурі цей об'єкт розглядається як фактор, що негативно впливає на стабільність промислових культур водоростей.

Біологічно цей організм є джгутиковою клітиною, яка будує навколо себе захисний будиночок — лорику. Тип ураження класифікується як епіфітичне пригнічення, що призводить до порушення метаболічних процесів у клітинах-господарях через фізичне перекриття їхньої поверхні.

Культури, що найчастіше піддаються впливу, охоплюють широкий спектр мікроводоростей, які використовуються як корм в аквакультурі. Надмірне розмноження Epipyxis utriculus призводить до конкурентної боротьби за ресурси, в якій цільова культура зазвичай програє.

Основні ознаки інвазії включають уповільнення темпів поділу клітин-господарів, зміну їхньої пігментації та масову загибель популяції при інтенсивному розвитку паразита. Візуально під мікроскопом помітно масове скупчення циліндричних «будиночків», щільно прикріплених до клітин фітопланктону.

Для контролю розвитку епіпіксіса важливо дотримуватися таких заходів:

• Постійний моніторинг складу культуральної рідини.
• Підтримка оптимальних показників pH та температури.
• Регулярна дезінфекція обладнання для культивування.
• Використання фільтрації води для видалення сторонніх організмів.

Розвиток популяції Epipyxis прискорюється в умовах надмірного накопичення органіки у воді. Тому мінімізація органічного навантаження є головним профілактичним заходом для запобігання спалахам у виробничих масштабах.