Еремоміцетові

Родина Eremomycetaceae об'єднує гриби класу аскоміцетів, які здатні виступати як фітопатогени, що спричиняють ураження сільськогосподарських культур. Ці гриби характеризуються специфічним способом живлення та розмноження, завдяки чому вони можуть тривалий час зберігатися в ґрунті або на рослинних рештках у вигляді сумок або спор.

Об'єктами ураження стають переважно трав'янисті рослини, зокрема зернові злаки та деякі технічні культури. У зонах з інтенсивним землеробством поширення цих грибів може негативно впливати на загальний стан посівів, особливо якщо на полях не дотримуються правил сівозміни та не проводиться належна фітосанітарна обробка ґрунту.

Симптоматика зараження проявляється у вигляді появи хлоротичних плям, які поступово некротизуються. Часто спостерігається деформація листя та пригнічення росту стебла. При сприятливих для гриба умовах на поверхні уражених ділянок може розвиватися характерний наліт, що свідчить про активну фазу спороношення патогена, яка швидко охоплює сусідні рослини.

Умови розвитку Eremomycetaceae тісно пов'язані з показниками вологості повітря та ґрунту. Найбільш інтенсивно гриб поширюється за температури від +20°C до +28°C та високої вологості. Скупчення рослинної маси, погана циркуляція повітря та наявність джерел інфекції у ґрунті є основними каталізаторами спалахів хвороби в агроценозах.

Заходи захисту та профілактики базуються на застосуванні фунгіцидних препаратів широкого спектра дії, які ефективно знищують інфекційний початок. Агротехнічні методи боротьби передбачають:

• глибоку зяблеву оранку;
• знищення бур'янів, що можуть бути резерваторами інфекції;
• оптимізацію густоти посіву для кращого провітрювання рослин.