Борошниста роса хрестоцвітих

Збудником цієї хвороби є патогенний гриб Erysiphe cruciferarum. Це облігатний паразит, який розвивається поверхнево, утворюючи характерний білий міцелій, що поступово покриває вегетативні органи рослини, висмоктуючи з них поживні речовини за допомогою спеціальних виростів — гаусторій.

Патоген спеціалізується на ураженні культур родини Капустяні. Серед основних об'єктів інфекції — озимий та ярий ріпак, усі види капусти, гірчиця, редька та інші хрестоцвіті овочеві та технічні культури. Хвороба також легко передається на бур'яни, що створює постійне джерело інфекційного фону.

Ознаки зараження помітні вже на ранніх стадіях: спершу з'являються окремі білі плями, які згодом зливаються у суцільний борошнистий наліт. Листки поступово втрачають забарвлення, скручуються та засихають. На стеблах та стручках ураження виглядає як сірувато-білий наліт, що гальмує дозрівання плодів.

Умовами, що сприяють швидкому поширенню інфекції, є помірна температура повітря (близько 20-25°C) та періодичне зволоження листя. Поширюється гриб за допомогою конідій, які розносяться вітром на великі відстані. Велика густота посівів та надлишок азотних добрив значно посилюють розвиток хвороби.

Шкідливість захворювання проявляється у суттєвому зменшенні асиміляційної поверхні листя, що безпосередньо впливає на налив зерна та масу насіння. Внаслідок дії гриба значно знижується врожайність ріпаку та товарний вигляд овочевої продукції, що призводить до економічних збитків для господарств.

• Дотримання сівозміни з поверненням культури на поле не раніше ніж через 3 роки.
• Ретельне знищення післяжнивних залишків та бур'янів.
• Використання фунгіцидів згідно з регламентом застосування при перших ознаках хвороби.
• Висівання стійких до патогену сортів та гібридів.
• Оптимізація мінерального живлення з акцентом на калій та фосфор.