Борошниста роса гороху

Збудником борошнистої роси гороху є патогенний гриб Erysiphe pisi, що належить до класу Ascomycetes. Це облігатний паразит, який живиться шляхом формування гаусторій у клітинах епідермісу господаря. Гриб поширюється за допомогою конідій, які активно розносяться вітром протягом усього вегетаційного періоду рослин.

Хвороба уражає переважно горох посівний та овочевий, проте може зустрічатися й на інших представниках родини бобових. Інфекція охоплює всі надземні органи рослини: листя, стебла, прилистки, а також стулки бобів, що призводить до загального пригнічення фізіологічних функцій та передчасного старіння вегетативної маси.

Перші ознаки ураження проявляються у вигляді світлого павутинистого нальоту, який з часом стає густішим і нагадує борошно. Поступово колір нальоту змінюється на сірий, на ньому утворюються чорні плодові тіла (клейстотеції). Уражені тканини під нальотом спочатку жовтіють, а згодом відмирають, що суттєво послаблює рослину.

Для інтенсивного розвитку гриба необхідні помірні температури та вологість, хоча патоген добре адаптується до коливань погодних умов. Розвиток інфекції часто активізується під час цвітіння та наливу бобів. Важливим фактором поширення є наявність інфекційного фону на рослинних рештках, де гриб може перезимовувати у формі клейстотеціїв або міцелію.

Економічна шкода від хвороби проявляється у зниженні врожайності зерна, погіршенні його маси та посівних якостей. Крім того, уражені боби стають крихкими, а вміст білків та цукрів у насінні падає, що негативно впливає на товарний вигляд та харчову цінність продукції. За несприятливих умов втрати врожаю можуть сягати критичних значень.

• Вирощування стійких до борошнистої роси сортів.
• Дотримання просторової ізоляції між полями поточного та минулого року.
• Глибока оранка для заробки заражених рослинних решток у ґрунт.
• Своєчасне застосування системних фунгіцидів під час перших проявів симптомів.
• Нормування густоти посіву для забезпечення достатньої вентиляції.