Ексидія хрящувата

Ексидія хрящувата (Exidia cartilaginea) — це представник базидіальних грибів, який належить до групи дереворуйнівних сапротрофів. В агрономічній практиці цей організм зазвичай не розглядається як первинний патоген живих дерев, проте його поява на стовбурі чи гілках свідчить про наявність осередків гниття або відмирання тканин рослини.

Збудником є гриб, який розвивається на мертвій або пошкодженій деревині. Тип ураження — сапротрофне розкладання органічних залишків. Гриб живиться компонентами деревини, такими як целюлоза та лігнін, що призводить до втрати міцності структури дерева та поступового руйнування його несучих частин.

Найчастіше цей вид вражає листяні породи дерев, такі як вільха, бук або дуб. Симптоми виявляються у вигляді плодових тіл, які мають специфічну хрящувату консистенцію. У вологу погоду вони стають желеподібними, набрякають і можуть виділяти спори, що розносяться вітром або краплями дощу на сусідні ослаблені дерева.

Розвиток гриба відбувається за умов високої вологості та наявності субстрату, придатного для колонізації. Найбільш сприятливими є затінені та вологі ділянки саду, де недостатня циркуляція повітря сприяє накопиченню вологи на корі та гілках, створюючи ідеальні умови для проростання спор ексидії.

Шкодочинність гриба полягає у зниженні біологічної стійкості дерева до інших інфекцій. Заходи боротьби та профілактики включають:

• Регулярне проведення санітарної обрізки та видалення сухих частин дерева.
• Обробку ран та зрізів садовим варом або спеціальними фунгіцидними пастами.
• Забезпечення гарного провітрювання крони через правильне формування та проріджування.
• Видалення хворої деревини з ділянки для обмеження поширення спор у наступному сезоні.