Ексерохілум моноцерас

Ексерохілум моноцерас — це патогенний гриб, який спричиняє розвиток серйозних грибкових захворювань у багатьох культурних та дикорослих злаків. Цей мікроорганізм спеціалізується на ураженні листкової поверхні, що призводить до порушення фізіологічних процесів рослин. Патоген має високу здатність до поширення, що робить його небезпечним для інтенсивного землеробства.

Найбільшу сприйнятливість до ураження демонструють злакові культури, зокрема просо та сорго. Гриб інфікує як надземні органи рослини — листя, стебла, так і суцвіття за несприятливих погодних умов. Уражені тканини швидко втрачають здатність до фотосинтезу, що негативно впливає на процес формування врожаю та наповнення зерна.

Первинні симптоми проявляються у вигляді дрібних плям, які з часом збільшуються в розмірах та набувають видовженої форми. Типове забарвлення плям — від темно-коричневого до майже чорного кольору. При високому рівні вологості навколо некротичних ділянок можна помітити оливково-чорний наліт, який є масовим скупченням конідій гриба, готових до поширення вітром.

Для розвитку інфекції найбільш сприятливим є період з частими опадами та стабільно високою температурою повітря. Патоген Exserohilum monoceras чудово адаптується до зовнішнього середовища, зберігаючись на пожнивних рештках, що залишаються в полі після збору врожаю. Поширення інфекції відбувається в основному за допомогою вітру, води та сільськогосподарської техніки.

Для ефективного контролю чисельності збудника необхідно дотримуватися системи агротехнічних та хімічних заходів:

• Проведення глибокої оранки для знищення джерел інфекції.
• Дотримання просторової ізоляції між посівами злакових.
• Використання фунгіцидів системної дії при виявленні перших ознак хвороби.
• Вирощування стійких гібридів та сортів культур.