Фаризієві

Farysiaceae — це родина базидіальних грибів, що належать до порядку сажкових (Ustilaginales). Ці мікроорганізми є облігатними паразитами, які викликають специфічні типи сажкових захворювань. Найбільш відомим представником є рід Farysia, який переважно вражає представників родини осокових (Cyperaceae).

Збудник хвороби проникає в тканини рослини на ранніх етапах її онтогенезу. Патоген розвивається всередині зав’язі, де відбувається формування грибниці. З часом тканини рослини витісняються масою теліоспор гриба, які при дозріванні руйнують оболонку зав’язі, перетворюючи репродуктивні органи на джерело інфекції.

Головними симптомами є деформація колосків та поява характерного пилу темно-бурого або чорного кольору. Хворі рослини виглядають пригніченими, на місці здорових насінин утворюються спорові мішечки. Уражені органи втрачають здатність до утворення життєздатного насіння, що значно знижує продуктивність посівів.

Поширення гриба відбувається переважно аерогенним шляхом, а також за допомогою крапель дощу та комах. Оптимальними умовами для розвитку інфекції є підвищена вологість повітря та помірні температури у період цвітіння. Спори мають високу виживаність у ґрунті, що сприяє накопиченню інфекційного фону на полях.

Для контролю поширення хвороби агрономи рекомендують наступні заходи:

• Дотримання сівозміни з метою розриву циклу розвитку паразита.
• Ретельне очищення насіннєвого матеріалу від спор.
• Використання фунгіцидів для протруювання насіння.
• Знищення уражених рослинних решток на полі.