Антракноз квасолі

Антракноз квасолі — це серйозне грибкове захворювання, спричинене патогеном Colletotrichum lindemuthianum. Хвороба вражає всі надземні органи рослини: від проростків до дорослих бобів. Це одне з найбільш економічно значущих захворювань, яке здатне завдати величезної шкоди врожайності зернобобових культур.

Патоген спеціалізується переважно на квасолі звичайній. Успішне зараження культури можливе протягом усього вегетаційного періоду, особливо якщо погодні умови сприяють швидкому поширенню спор гриба. Найбільш уразливими є посіви, де не дотримуються правил агротехніки та використовується інфіковане насіння.

Симптоми хвороби проявляються у вигляді темно-коричневих виразок із чіткою облямівкою. На бобах виразки мають вдавлений характер, часто вкриваються рожевим слизовим нальотом, що складається з конідій гриба. Листя жовтіє та покривається некротичними плямами вздовж жилок, що призводить до загального ослаблення та передчасного відмирання рослин.

Епіфітотії найчастіше виникають у дощові роки при температурі повітря 15–20 градусів. Гриб зберігається в інфікованих насінинах, на рештках рослин у ґрунті та на бур'янах родини бобових. Перенесення спор відбувається через воду під час поливу або дощів, а також механічним шляхом під час обробітку посівів.

• Відбір для сівби лише здорового, сертифікованого насіння.
• Використання стійких до антракнозу сортів квасолі.
• Глибока заробка рослинних решток після збирання врожаю.
• Дотримання просторової ізоляції між полями поточного та минулого років.
• Використання фунгіцидів для обробки насіння перед посівом та обприскування посівів у фазі цвітіння.

Шкодочинність полягає не лише у зниженні ваги врожаю, але й у погіршенні посівних якостей насіння. Уражені боби деформуються, насіння в них стає дрібним і хворим. Агрономи рекомендують комплексну стратегію захисту, що поєднує агротехнічні заходи з хімічним контролем для мінімізації ризиків розвитку інфекції.