Фузаріоз колоса (Fusarium asiaticum)

Fusarium asiaticum — це небезпечний грибковий патоген, що є ключовим збудником фузаріозу колоса зернових культур і належить до комплексу видів Fusarium graminearum. Це захворювання має високу соціальну та економічну небезпеку, оскільки гриб продукує мікотоксини, які накопичуються в зерні та становлять серйозну загрозу для здоров’я людей і тварин.

Найбільшу схильність до ураження цим патогеном мають колосові злаки, зокрема пшениця, ячмінь, жито, овес, а також кукурудза. Інфекція може вражати рослини на різних стадіях розвитку, починаючи від проростків і закінчуючи фазою достигання, коли патоген безпосередньо впливає на налив зерна та якість врожаю.

Зовнішні ознаки хвороби стають помітними у фазі молочно-воскової стиглості. На колоссі з’являються знебарвлені ділянки, які згодом покриваються рожевим або червонуватим нальотом, що є скупченням спор гриба. Зерна, уражені Fusarium asiaticum, стають щуплими, набувають білястого кольору та втрачають схожість, що вкрай негативно позначається на посівних якостях насіннєвого матеріалу.

Поширення збудника відбувається за наявності сприятливих кліматичних умов, зокрема при високій вологості повітря та помірних температурах під час цвітіння зернових. Інфекційний запас накопичується на рослинних рештках у верхньому шарі ґрунту, звідки під час дощів або вітром спори потрапляють на колосся, запускаючи процес масового зараження посівів.

Шкодочинність патогена проявляється у суттєвому зниженні маси 1000 зерен та псуванні якості продукції внаслідок накопичення токсинів. Навіть при незначному візуальному ураженні колосся, рівень вмісту ДОН (дезоксиніваленолу) може перевищувати допустимі норми, що робить врожай непридатним для використання в харчовій чи комбікормовій промисловості.

Комплекс захисних заходів передбачає:

• Дотримання сівозміни, що перериває ланцюг розвитку інфекції на зернових попередниках.
• Ретельне подрібнення та глибока заробка пожнивних решток у ґрунт.
• Використання насіння, протравленого фунгіцидами широкого спектра дії.
• Моніторинг посівів та своєчасна фунгіцидна обробка у фазі цвітіння.
• Вибір стійких або толерантних сортів зернових культур для вирощування.