Фузаріозна гниль

Fusarium proliferatum є небезпечним мікроскопічним грибом-аскоміцетом, що виступає збудником фузаріозу багатьох сільськогосподарських культур. Цей патоген належить до комплексу видів Fusarium fujikuroi і характеризується високою здатністю до адаптації, що дозволяє йому тривалий час зберігатися в ґрунті та на рослинних рештках.

Коло рослин-господарів є дуже широким і охоплює економічно важливі культури: кукурудзу, пшеницю, сорго, рис, спаржу та декоративні цибулинні рослини. Гриб вражає практично всі органи рослини, починаючи від кореневої системи і закінчуючи генеративними органами, зокрема качанами та зернівками.

Типові симптоми ураження проявляються у вигляді гнилей кореневої шийки, вилягання сходів, а також характерного «фузаріозного нальоту» рожевого або білуватого кольору на поверхні качанів або волотей. При ураженні провідної системи рослин спостерігається їх раптове в'янення внаслідок блокування судин міцелієм гриба.

Активному розвитку інфекції сприяють умови високої вологості повітря (понад 70–80%) та помірні температури в періоди цвітіння і достигання врожаю. Поширення спор відбувається за допомогою вітру, крапель дощу та через інфіковані рослинні рештки, а первинним джерелом зараження найчастіше виступає заражений посівний матеріал.

Шкодочинність Fusarium proliferatum полягає не лише у зниженні маси та якості зерна, а й у здатності накопичувати небезпечні мікотоксини, зокрема фумонізини. Ці сполуки мають виражену токсичну дію на організм людини і тварин, що робить заражену продукцію непридатною для переробки та використання на корм.

Система захисту базується на інтегрованому підході: висів здорового насіння, дотримання сівозміни, глибока оранка для знищення пожнивних решток та вчасне застосування фунгіцидів у фази цвітіння. Також важливо підтримувати оптимальний рівень живлення рослин для зміцнення їхнього природного імунітету.