Фузаріозна коренева гниль

Збудником цієї хвороби є ґрунтовий патогенний гриб Fusarium pseudograminearum, що викликає серйозні ураження кореневої системи та прикореневої частини стебла зернових культур. Цей мікроорганізм належить до групи небезпечних патогенів, які здатні роками накопичуватися в ґрунті на залишках рослин.

Основними об'єктами ураження є пшениця, ячмінь, жито та інші злакові культури. Інфекція здатна розвиватися як на молодих сходах, спричиняючи їх загибель, так і на дорослих рослинах, значно обмежуючи надходження поживних речовин до колоса під час формування врожаю.

Ключовими симптомами хвороби є потемніння прикореневої зони стебла, поява коричневих некротичних плям та характерного рожевого нальоту за умов високої вологості. Уражені рослини часто виглядають пригніченими, мають кволий вигляд, а в подальшому формують порожній або щуплий колос, відомий як симптом «білоколосості».

Розвиток патогену активізується при сприятливому поєднанні температурних та вологісних показників. Гриб особливо швидко поширюється в ґрунті за умов тривалих теплих періодів, використовуючи пожнивні рештки як головне джерело живлення та резервації інфекції до наступного сезону.

Економічна шкода від Fusarium pseudograminearum є критичною, оскільки хвороба призводить не лише до кількісного зниження врожаю, а й до серйозного погіршення його якості. Зерно, зібране з інфікованих посівів, часто містить небезпечні мікотоксини, що робить його непридатним для використання у харчових цілях та кормовиробництві.

Заходи захисту та профілактики включають:

• Впровадження сівозмін із поверненням зернових культур на поле не раніше ніж через 3-4 роки.
• Використання якісного протруєного насіннєвого матеріалу.
• Глибока оранка або якісне подрібнення пожнивних решток для пришвидшення їхньої мінералізації.
• Застосування фунгіцидів під час вегетації для стримування розповсюдження спороношення.
• Моніторинг стану посівів та контроль залишків стерні після збирання.