Геосифон

Геосифон (лат. Geosiphon pyriformis) не є фітопатогенним організмом або хворобою рослин. Це унікальний приклад ендоцитобіозу, під час якого гриб з відділу Glomeromycota поглинає ціанобактерії роду Nostoc. В агрономічному контексті даний організм становить інтерес швидше як об'єкт біології ґрунтів, а не як загроза для врожаю.

Цей організм є одноклітинним або слаборозгалуженим грибом, який формує спеціальні структури — сифони — для захоплення ціанобактерій. Всередині цих структур фотосинтезуючі бактерії живуть і розмножуються, забезпечуючи гриб вуглеводами, а гриб натомість надає їм захист і мінеральні речовини з ґрунту.

Геосифон не вражає сільськогосподарські культури, тому симптоми його «ураження» відсутні. Він мешкає у специфічних ґрунтових умовах, віддаючи перевагу відкритим ділянкам з порушеним дерновим покривом, де ціанобактерії доступні для колонізації. Його наявність у ґрунті не має негативного впливу на розвиток сільськогосподарських рослин.

В умовах агроценозів геосифон зустрічається вкрай рідко. Його розвиток тісно пов'язаний з вологістю ґрунту та освітленістю поверхні. На відміну від справжніх хвороб рослин, він не потребує застосування фунгіцидів або інших засобів захисту, оскільки не вступає в паразитичні відносини з культурними рослинами.

Господарське значення цього організму полягає виключно у фундаментальній науці. Дослідники вивчають його як модель еволюційного переходу до складних симбіотичних зв'язків, подібних до тих, що забезпечують живлення вищих рослин через арбускулярну мікоризу. Заходи профілактики проти нього не потрібні, оскільки він не є шкідником.