Гломус

Науковою мовою Glomus класифікується не як хвороба, а як рід симбіотичних грибів, що утворюють арбускулярну мікоризу. Це фундаментальний біологічний процес, у якому гриб та корінь рослини утворюють взаємовигідну асоціацію, що сприяє активному живленню рослини.

Роль цих грибів полягає у розширенні площі поглинання кореневої системи. Через розгалужену мережу гіф гриб доставляє рослині воду, фосфор та мікроелементи, отримуючи натомість вуглеводи, які рослина виробляє під час фотосинтезу.

Культури, що вступають у цей симбіоз, демонструють кращий ріст та високий рівень адаптації до стресових умов. До таких рослин належать кукурудза, пшениця, більшість овочевих культур, виноград та плодові дерева, які в природі не виживають без мікоризної підтримки.

Зовнішні ознаки «ураження» — це відсутність будь-якої патології, натомість спостерігається інтенсивний розвиток коренів та загальна енергійність вегетації. В агрономії вивчення гломусу ведеться з метою використання цих грибів як біологічних стимуляторів росту.

Серед заходів агротехніки варто виділити підтримку біологічного різноманіття ґрунту.

• Уникайте надмірного використання фосфорних добрив, що пригнічують мікоризу.
• Мінімізуйте інтенсивний обробіток ґрунту, щоб зберегти цілісність міцелію.
• Використовуйте сівозміни, що підтримують популяції корисних грибів.