Септоріоз злакових

Септоріоз злакових, спричинений патогеном Graminopassalora graminis, є однією з найбільш поширених хвороб зернових культур. Цей гриб уражує листкову поверхню, стебла та колосся, що призводить до порушення фізіологічних процесів та суттєвого зниження врожайності зернових полів.

Хвороба вражає широкий спектр зернових, зокрема пшеницю, ячмінь та жито. Особливо вразливими до інфекції є ослаблені посіви або рослини, що знаходяться у стані стресу через несприятливі погодні умови або дефіцит поживних речовин, що робить моніторинг полів важливим етапом агрономічного супроводу.

Зовнішні ознаки ураження проявляються у вигляді появи плям різного відтінку: від світло-жовтих до темно-бурих. Згодом на місці плям формуються дрібні чорні крапки — пікніди гриба. Саме в них утворюються спори, які розносяться вітром та краплями дощу, поширюючи інфекцію на здорові частини рослин або сусідні екземпляри.

Для інтенсивного розповсюдження збудника необхідна волога та помірно тепла погода. Патоген успішно зимує на рештках рослин, падалиці або в насінні. Висока густота посівів та надмірне зволоження створюють ідеальні мікрокліматичні умови для швидкого розвитку грибниці та поширення вторинних інфекцій у вегетаційний період.

• Дотримання сівозміни з метою розриву циклу розвитку патогена.
• Використання стійких до септоріозу сортів вітчизняної та іноземної селекції.
• Ретельне знищення стерні та рослинних решток шляхом дискування та оранки.
• Протруювання насіння фунгіцидами широкого спектра дії перед посівом.
• Своєчасне застосування фунгіцидів при появі перших ознак хвороби на листках.

Економічна шкода від септоріозу є значною, оскільки хвороба не лише зменшує вагу зерна, але й погіршує його посівні та технологічні якості. Агрономи повинні приділяти особливу увагу профілактичним заходам, оскільки боротьба з уже розвиненою інфекцією потребує значних фінансових витрат на хімічні засоби захисту.