Іржа ірги

Збудником захворювання є базидіальний гриб Gymnosporangium amelanchieris, що належить до групи іржастих грибів. Цей патоген є різнохазяїнним паразитом: для завершення повного життєвого циклу йому потрібні два види рослин-хазяїв. Зазвичай це плодові чагарники з родини Розових, зокрема ірга, та хвойні породи, насамперед ялівці, де гриб проводить зимовий період.

Основною культурою, що страждає від ураження, є ірга (Amelanchier). Інфекція може поширюватися і на інші види, якщо в безпосередній близькості знаходяться заражені ялівці. Саме на ялівцях гриб утворює характерні потовщення на гілках, які є джерелом весняного зараження плодових насаджень спорами патогену.

Симптоми ураження ірги стають помітними на листках у вигляді яскраво-оранжевих плям, що з часом темніють. На нижньому боці листкової пластинки утворюються еції — специфічні вирости, з яких вилітають еціоспори. Сильне ураження призводить до передчасного листопаду, що суттєво зменшує приріст пагонів та послаблює стійкість рослини до зимових морозів.

Розвиток хвороби інтенсивно відбувається за умов підвищеної вологості та помірних температур повітря у весняний період. Вітер легко розносить спори гриба на значні відстані, переносячи інфекцію з хвойних рослин на листопадні культури. Густі та затінені посадки значно підвищують ризик епіфітотії, оскільки волога довше утримується на поверхні листя.

Заходи захисту мають бути спрямовані на розрив циклу розвитку патогену та зниження інфекційного фону:

• Дотримання просторової ізоляції між ялівцями та іргою.
• Вирізка та знищення уражених частин хвойних рослин із ознаками спороношення.
• Використання фунгіцидів під час весняної вегетації для пригнічення грибниці.
• Регулярне збирання та утилізація опалого листя, де можуть зберігатися спори гриба.