Іржа груші

Збудником іржі груші є патогенний гриб Gymnosporangium sabinae, що належить до групи різногосподарних мікроорганізмів. Його цикл розвитку тісно пов'язаний із двома основними носіями — хвойними (найчастіше ялівцем козацьким) та плодовими культурами, переважно грушею звичайною.

Гриб уражує як листя, так і молоді пагони, а іноді й плоди груші. На ялівці патоген оселяється в корі та деревині, викликаючи здуття та утворення помаранчевих драглистих наростів у весняний період, коли відбувається активне викидання базидіоспор, що розносяться вітром на великі дистанції.

Перші ознаки ураження на листках груші з’являються у вигляді жовто-гарячих плям, які поступово темніють і вкриваються чорними цятками (пікнідами). На пізніх стадіях зі споду листка виростають специфічні еції, схожі на маленькі конуси або щіточки, що містять еціоспори, які знову заражають хвойні рослини.

Сприятливими умовами для розповсюдження хвороби є тривалі періоди вологої та теплої погоди навесні. За наявності джерела інфекції у вигляді ялівця, навіть поодинокі спори, потрапивши на листя груші під час дощу, можуть спровокувати спалах епіфітотії, що охоплює весь сад.

Хвороба має значну шкодочинність, оскільки призводить до передчасного опадання листя, що послаблює дерево та погіршує закладання квіткових бруньок на наступний сезон. Постійне ураження Gymnosporangium sabinae робить дерево менш стійким до морозів та інших несприятливих факторів середовища.

• Заборона посадки вразливих видів ялівцю поблизу грушевих насаджень.
• Регулярний огляд і обрізка хворих гілок хвойних рослин у саду.
• Обробка дерев фунгіцидами до розпускання бруньок та під час цвітіння.
• Використання препаратів на основі міді та системних азолів для захисту крони.