Пошкодження градом

Пошкодження градом — це механічні травми, що наносяться рослинам під час випадання градин. Хоча це не є біологічною хворобою, травмування вегетативних органів стає головним фактором розвитку вторинних хвороб, оскільки відкриті рани є ідеальним місцем для проникнення бактерій та спор грибів, що призводять до відмирання тканин.

Культури, що мають велику площу листя, такі як соя, зазнають найбільшої шкоди. Град здатний призвести до повної дефоліації рослин, пошкодження верхівкових точок росту та повної деформації стебел. Ці пошкодження створюють стресовий стан, який різко гальмує розвиток культури та може призвести до недобору врожаю на 30–70% залежно від інтенсивності опадів.

Зовнішні ознаки включають «рвані» листки, побиті стебла з видимими вм'ятинами та некротичні плями навколо місць удару. Внаслідок того, що тканини пошкоджені, рослина втрачає тургор і стає вразливою до вторинних інфекцій, які можуть швидко поширюватися по всьому полю, утворюючи осередки засихання та гниття.

Розвиток цих наслідків залежить від енергії удару градин та тривалості стихійного явища. Найбільш небезпечним град є для посівів у період активного росту, коли рослина витрачає багато енергії на формування плодів або бобів. Після механічного удару інтенсивність метаболізму різко змінюється, спрямовуючи ресурси на загоєння ран, а не на розвиток урожаю.

Для мінімізації негативних наслідків рекомендується:

• Оцінити ступінь пошкодження стебел і точок росту для прийняття рішення про доцільність пересіву.
• Провести обробку антистресовими препаратами та амінокислотами.
• Застосувати фунгіциди широкого спектра дії для профілактики розвитку вторинної інфекції в ранах.