Гельвелла біло-чорна

Гельвелла біло-чорна (лат. Helvella leucomelaena) — це сумчастий гриб, який у лісовому господарстві та агрономії розглядається як патогенний організм, що вражає кореневу систему молодих хвойних дерев. Його біологічні особливості дозволяють йому успішно існувати у ґрунті, де він паразитує на молодих корінцях сіянців.

Збудником хвороби є міцелій гриба, який поширюється у верхніх шарах ґрунту. Після закріплення на коренях патоген починає виділяти токсини, що блокують провідні тканини рослини, внаслідок чого дерево поступово втрачає здатність до нормального живлення та водопостачання.

Найбільш вразливими до цього патогену є насадження сосни та ялини у віці до 5-7 років. Хвороба особливо небезпечна в умовах розплідників, де монокультура та стабільна вологість створюють ідеальні умови для поширення спор та колонізації нових ділянок ґрунту.

Симптоматика включає загальне пригнічення розвитку, зміну кольору хвої на блідо-зелений або жовтий, та подальшу загибель рослини. Важливою ознакою присутності патогена є поява плодових тіл гриба (чашоподібних утворень білого та чорного кольорів) безпосередньо біля основи стовбура у вологий період.

Заходи захисту включають такі дії:

• Видалення уражених рослин із повним вилученням кореневої системи.
• Покращення дренажу ґрунту для запобігання надмірної вологості.
• Використання фунгіцидів для дезінфекції ґрунту в осередках ураження.
• Дотримання сівозміни або тривала перерва перед повторною висадкою хвойних на ділянці.