Гіменосцифус білий

Гіменосцифус білий (лат. Hymenoscyphus albidus) — це мікроскопічний гриб, який викликає небезпечне захворювання, відоме як попелястий некроз ясена. Цей патоген став причиною масового всихання ясеневих насаджень у багатьох регіонах Європи, що створює значну загрозу для стабільності екосистем та лісового господарства загалом.

Головною культурою, що піддається нападу, є ясен звичайний (Fraxinus excelsior). Хвороба вражає дерева на всіх етапах розвитку: від тендітних саджанців у розплідниках до вікових дерев у лісах. Захворювання має системний характер і швидко поширюється в умовах високої щільності насаджень одного виду.

До основних симптомів ураження належать відмирання пагонів, поява темних некротичних плям на корі гілок і стовбурів, а також передчасне опадання листя. Під корою уражених ділянок спостерігається зміна кольору деревини на бурий. Внаслідок некрозу порушується сокорух, що призводить до поступового відмирання крони та повної загибелі дерева протягом кількох років.

Розвитку інфекції сприяє волога та тепла погода, яка створює ідеальні умови для формування плодових тіл гриба на торішньому опалому листі. Спори патогена легко підхоплюються вітром і можуть розноситися на великі відстані, що робить боротьбу з хворобою вкрай складною на великих площах.

Для мінімізації шкоди застосовують такі профілактичні заходи:

• Збір та знищення опалого листя, де зберігається інфекційний запас гриба.
• Проведення санітарних рубок для видалення хворих дерев та зменшення джерел спороношення.
• Використання стійких до хвороби клонів ясена під час лісовідновлення.
• Зменшення щільності штучних насаджень для поліпшення аерації крони та зниження вологості.