Лацеліна злакова

Лацеліна злакова (лат. Lacellina graminicola) — це патогенний гриб, що викликає специфічні захворювання у злакових культур. Цей мікроорганізм належить до групи дейтероміцетів і характеризується здатністю швидко поширюватися у посівах при сприятливих кліматичних умовах. Він виступає як факультативний паразит, що може розвиватися як на живих тканинах, так і на рослинних рештках.

Об'єктами ураження є численні представники родини Тонконогові, включаючи озиму та яру пшеницю, ячмінь, овес та інші зернові. Особливо вразливими є посіви, які перебувають у фазі кущіння та виходу в трубку, оскільки в цей час вологість у нижньому ярусі посівів значно підвищується.

Основними ознаками хвороби є поява дрібних плям, що поступово зливаються, на листкових пластинках та стеблах. Характерним діагностичним показником є поява нальоту або дрібних чорних крапок, які є конідіальним спороношенням гриба. Уражені частини рослин втрачають тургор, передчасно висихають, що призводить до загального пригнічення розвитку рослини.

Для розвитку інфекції критичними є тривалі періоди високої вологості, тумани та відносно тепла погода. Поширення спор відбувається аерогенним шляхом — потоками повітря або разом із краплями дощу. Пошкоджені або ослаблені рослини стають «вхідними воротами» для гриба, тому важливо підтримувати загальний імунітет посівів за допомогою правильного живлення.

Економічна шкода від хвороби проявляється у недоборі врожаю та погіршенні технологічних характеристик зерна. Система захисту передбачає:

• Застосування фунгіцидів широкого спектра дії при перших ознаках хвороби.
• Знищення джерел інфекції шляхом дискування стерні та глибокої оранки.
• Використання стійких до патогенів сортів та насіння високої репродукції.
• Оптимізація густоти посівів для покращення аерації.