Лакнум пучковий

Лакнум пучковий (Lachnum fasciculare) — це гриб-аскоміцет, який розвивається на рослинних рештках та пошкоджених тканинах дерев. Хоча цей вид вважається переважно сапротрофним організмом, він часто займає нішу вторинного патогена, що розвивається на ослаблених екземплярах листяних порід.

Збудник хвороби характеризується утворенням специфічних плодових тіл — апотеціїв, що мають форму мініатюрних чашечок, вкритих дрібними волосками. Плодові тіла зазвичай групуються у щільні пучки, які добре помітні на корі або відкритих ділянках деревини під час вологої погоди, особливо навесні та восени.

Серед культур, що найбільше схильні до ураження цим грибом, слід виділити березу, вільху та різні види листяних плодових дерев. Патоген проникає всередину рослини через механічні пошкодження кори, незахищені зрізи після обрізки, або через місця ураження іншими шкідниками, викликаючи поступову деградацію тканин деревини.

Активному поширенню лакнуму пучкового сприяє підвищена вологість середовища та температурний режим у межах 15–22 градусів Цельсія. Спори патогена, що утворюються в апотеціях, активно розносяться потоками повітря, що забезпечує швидке інфікування нових ослаблених ділянок у межах одного саду чи лісової ділянки.

Основою захисту від даного гриба є профілактика:

• використання дезінфікуючих засобів при проведенні обрізки;
• ретельна обробка ран на деревах спеціальними фунгіцидними пастами або антисептиками;
• своєчасна санітарна зачистка ділянки від хворої та мертвої деревини;
• забезпечення оптимального режиму живлення та вологості для підтримки здоров'я дерев.