Леканора

Леканора (Lecanora) — це представник роду лишайників, який веде епіфітний спосіб життя на стовбурах та гілках дерев. У сільськогосподарській практиці його часто класифікують як об'єкт, що потребує уваги, оскільки масове заселення поверхні дерева лишайником свідчить про пригнічення життєвих процесів рослини.

Збудником цього явища є грибковий компонент симбіозу, який закріплюється на поверхні кори. Важливо розуміти, що леканора не є паразитом у прямому сенсі — вона не висмоктує соки, проте своєю присутністю вона порушує газообмін у тканинах кори, що негативно впливає на загальний стан плодових культур.

Найчастіше цей лишайник вражає старі плодові дерева — яблуні, груші та кісточкові породи з пошкодженою або шорсткою поверхнею кори. На молодих деревах з гладкою корою леканора зустрічається значно рідше через високу динаміку росту стовбура, яка перешкоджає закріпленню слоевища.

Ознаки появи леканори включають розвиток специфічних дисків-апотеціїв, які виглядають як невеличкі опуклі плями різного кольору — від сірого до оливкового. Поступово зона ураження розширюється, утворюючи цілісні колонії, що вкривають значну частину штамба та скелетних гілок.

Серед факторів поширення леканори ключову роль відіграє підвищена вологість повітря та недостатня освітленість саду. Саме в загущених кронах дерев, де циркуляція повітря мінімальна, створюються оптимальні умови для швидкого розростання лишайників, що особливо характерно для регіонів з частими опадами.

• Погіршення доступу кисню до камбію дерева.
• Створення середовища для зимування комах-шкідників.
• Зниження імунітету дерева до інфекційних захворювань.
• Естетичне та фізіологічне ослаблення плодової культури.

Для боротьби з цим явищем найефективнішим методом є механічне очищення кори в період спокою дерев. Після очищення рекомендується проводити обробку стовбурів 5% розчином залізного купоросу, що дозволяє знищити спори лишайника та додатково продезінфікувати поверхню від грибкових патогенів.