Леканоральні

Порядок Lecanorales об'єднує різноманітні види лишайників, які помилково сприймаються аграріями як хвороби сільськогосподарських культур. Важливо розуміти, що вони не є патогенами і не викликають інфекційних хвороб рослин. Це симбіотичні організми, що живуть за рахунок фотосинтезу та поглинання вологи з атмосфери, а не за рахунок паразитування на деревах.

Лишайники цього порядку часто зустрічаються на стовбурах плодових культур, таких як яблуні, груші та сливи. Вони є типовими епіфітами, які використовують дерево виключно як опору. Наявність великої кількості лишайників на корі свідчить про те, що дерево перебуває у стані пригніченого росту, має пошкоджену кору або росте в умовах підвищеної вологості.

Зовнішні ознаки включають утворення плям, лусочок або кущистих виростів на поверхні гілок. На відміну від грибкових уражень, які викликають гниття тканин, леканоральні не проникають усередину деревини. Однак їхня присутність може свідчити про те, що дерево не отримує достатнього догляду, що з часом може призвести до зниження загальної продуктивності саду.

Розвиток цих організмів активізується у загущених насадженнях з поганою вентиляцією крони. Вони полюбляють затінені та вологі ділянки, де сонячне світло не потрапляє безпосередньо на кору. Саме тому в агротехніці важливо проводити проріджувальну обрізку, що створює несприятливі умови для поширення лишайників.

Основні заходи контролю полягають у профілактиці, а не у використанні хімічних фунгіцидів, які часто неефективні проти лишайників. Найкращий спосіб захисту — очищення штамбів від ороговілої кори металевою щіткою та подальша побілка вапняним розчином. Це не тільки естетично покращує вигляд саду, але й знищує місця потенційного прихистку для шкідників.