Лептомітус молочний

Лептомітус молочний (лат. Leptomitus lacteus) — це специфічний представник ооміцетів, що відомий як водна пліснява. Цей організм є типовим мешканцем водойм, багатих на органічні рештки, але в умовах закритого ґрунту та гідропонних установок він набуває статусу небезпечного патогена, що порушує життєдіяльність кореневої системи рослин.

Збудник характеризується розвиненим міцелієм із частими перетинками, що надає йому особливої морфологічної структури. Як сапротроф, він живиться органічними сполуками, але в агроценозах гідропоніки його присутність призводить до задухи коренів. Відсутність достатньої кількості розчиненого кисню у воді створює ідеальні умови для інтенсивного розмноження цього ооміцету.

Симптоми ураження виражаються в утворенні білих пухнастих колоній на поверхні коренів. Поступово коріння стає слизьким, втрачає пружність та здатність до поглинання води й поживних елементів. Наземна частина рослин реагує на це млявістю, хлорозом листків та поступовим в’яненням, що може призвести до повної загибелі культури в закритій системі.

Поширення хвороби відбувається через інфіковану воду, брудний інвентар або занесення спор із зовнішнього середовища. Оптимальними умовами для розвитку є знижений вміст кисню, висока концентрація органічних залишків у робочому розчині та температура води в межах 15–22°C. Без належного контролю спалахи інфекції в гідропоніці стаються надзвичайно швидко.

Система захисту передбачає механічне очищення систем, використання ультрафіолетових стерилізаторів для води та підтримку високого рівня оксигенації розчину. Важливим елементом є видалення всіх відмерлих кореневих залишків, які слугують субстратом для живлення патогена. Застосування фунгіцидних препаратів повинно відбуватися з урахуванням регламентів для конкретної культури та типу гідропоніки.