Лептосферіоз хрестоцвітих

Збудником хвороби є гриб Leptosphaeria fusispora, який належить до родини Leptosphaeriaceae. Патоген має складний життєвий цикл, що включає фазу статевого розмноження у вигляді псевдотеціїв на перезимувалих рештках, що робить його вкрай стійким до несприятливих умов середовища.

Хвороба вражає широкий спектр культур родини Капустяних (Brassicaceae), серед яких озимий ріпак є найбільш вразливим. Зараження може відбуватися протягом усього вегетаційного періоду, починаючи від сходів і закінчуючи дозріванням насіння, що ставить під загрозу весь технологічний цикл вирощування культури.

Характерними ознаками ураження є поява світлих плям із темною облямівкою на листковій поверхні. Ураження прикореневої частини стебла супроводжується потемнінням тканин, утворенням виразок та некрозів. Це послаблює рослину, порушує рух поживних речовин і часто призводить до того, що рослина передчасно в'яне та ламається під час сильних вітрів.

Поширенню патогену сприяють тривалі періоди дощової погоди та висока вологість повітря. Гриб зберігається у ґрунті та на пожнивних рештках, тому одним із ключових факторів інфекційного навантаження є якість обробітку ґрунту та дотримання сівозміни, що обмежує накопичення інокулюму на одному полі.

Економічна шкода від хвороби проявляється у масовому випаданні рослин та зниженні маси тисячі насінин. Для запобігання втратам врожаю рекомендується:

• Протруювання насіння фунгіцидами системної дії.
• Глибока оранка для знищення інфікованих залишків рослин.
• Дотримання просторової ізоляції (мінімум 1–2 км від полів минулого року).
• Моніторинг посівів та вчасне внесення фунгіцидів у фазу розетки та перед цвітінням.
• Використання стійких до патогенів гібридів ріпаку.