Лейкокортінаріус

Лейкокортінаріус (Leucocortinarius) — це рід грибів, що в агрономічній практиці розглядається як потенційний збудник кореневих захворювань. Найбільш відомим представником є Leucocortinarius bulbiger, який за сприятливих умов середовища здатен переходити до паразитичного способу життя, уражаючи кореневу систему деревних та декоративних культур.

Тип хвороби, що викликається цим грибом, класифікується як коренева гниль. Збудник проникає в тканини рослини переважно через пошкоджені ділянки коренів. Після закріплення міцелій починає активно руйнувати клітинні стінки, виділяючи ферменти, що призводять до розм'якшення тканин та порушення провідної функції коріння.

Основними ознаками ураження є пригнічений стан рослини, поступове відмирання пагонів та зміна забарвлення листя на блідо-зелене або жовтувате. При оголенні кореневої шийки можна помітити білий або кремовий грибний наліт, що свідчить про активну фазу росту патогена. Корені в місцях ураження стають крихкими та темніють.

Розвиток патогену стимулюється високою вологістю ґрунту та відсутністю належної вентиляції. Найчастіше хвороба проявляється на важких, перезволожених ґрунтах, де коренева система відчуває кисневе голодування. Температурний режим у межах 15-22°C створює ідеальні умови для поширення спор та колонізації нових ділянок здорових рослин.

Вредоносність захворювання полягає у поступовій втраті життєздатності культури, що в критичних випадках призводить до повної загибелі. Для боротьби з патогеном важливо вчасно проводити агротехнічні заходи, зокрема розпушування ґрунту для покращення доступу повітря, а також використовувати хімічні або біологічні препарати спрямованої дії для дезінфекції прикореневої зони.

• Регулярний контроль вологості ґрунту.
• Забезпечення гарного дренажу ділянки.
• Використання фунгіцидів для профілактичного обробітку.
• Санітарна чистка ділянки від залишків минулорічної рослинності.