Лейкоспоридієві

Родина Leucosporidiaceae об'єднує групу базидіоміцетових дріжджів, представники яких можуть вести як сапротрофний, так і паразитичний спосіб життя. У сільськогосподарській практиці ці мікроорганізми розглядаються як факультативні патогени, що здатні колонізувати різні частини рослин, спричиняючи розвиток специфічних уражень залежно від стійкості сорту та умов зовнішнього середовища.

Ці гриби вражають різноманітні культурні рослини, включаючи зернові злаки, плодово-ягідні культури та овочеві насадження. Ураження часто спостерігається на листках, стеблах та плодах, де гриб виділяє ферменти, що руйнують клітинні стінки рослин для отримання поживних речовин, що призводить до загального пригнічення життєдіяльності культури.

Типовими симптомами інфекції є формування білуватих або кремових нальотів на уражених ділянках, що є характерною ознакою дріжджоподібних грибів. З часом на цих місцях можуть виникати зони некрозу або гниття тканин, особливо якщо рослина перебуває у стані стресу, викликаного посухою чи іншими несприятливими факторами вирощування.

Поширення збудника активізується за наявності тривалої високої вологості, частих опадів або туманів, які створюють сприятливе середовище для розмноження спор. Передача патогену відбувається повітряно-крапельним шляхом, через інструменти для обрізки, а також за допомогою комах, що живляться соком рослин і переносять грибницю на здорові тканини.

Збитки від діяльності цих грибів полягають у зниженні врожайності та якості продукції, а також у ризику виникнення вторинних бактеріальних інфекцій на місці первинного пошкодження. Основними заходами профілактики є контроль рівня вологості в теплицях, забезпечення гарної вентиляції насаджень та використання фунгіцидних препаратів широкого спектра дії при перших ознаках захворювання.