Левейлула Дюрі

Збудником цієї хвороби є гриб Leveillula duriaei, який класифікується як представник борошнисторосяних грибів. Особливістю цього патогену є його здатність формувати ендофітний міцелій, який проникає безпосередньо всередину тканин листка через продихи, що робить його вкрай небезпечним для внутрішньоклітинних структур рослини.

Найчастіше цей гриб вражає рослини родини Айстрові (Asteraceae), зокрема дикорослі та культурні види артишоку. Ураження спостерігається як на польових ділянках, так і в теплицях, де створюються специфічні мікрокліматичні умови, сприятливі для розвитку збудника протягом тривалого періоду часу.

Зовнішні ознаки захворювання включають появу плям на листкових пластинках, які з часом жовтіють та підсихають. Характерним діагностичним маркером є розвиток конідіального нальоту з нижнього боку листка, де через продихи виходять спороносні структури, що швидко поширюються вітром на сусідні здорові рослини.

Умови для активного поширення хвороби включають високий рівень відносної вологості повітря та теплу погоду. Патоген Leveillula duriaei здатний успішно перезимовувати у формі клейстотециев на рослинних рештках, які залишаються після збирання врожаю, створюючи джерело первинної інфекції у наступному сезоні.

Економічна шкода від хвороби проявляється у втраті зеленої маси та зниженні фотосинтетичної активності, що прямо впливає на обсяги збору врожаю. Без своєчасного контролю інфекція може швидко поширитися на всю площу посівів, вимагаючи застосування комплексних стратегій інтегрованого захисту.

• Використання фунгіцидів із системною дією.
• Ретельне знищення уражених рослинних решток.
• Використання стійких до борошнистої роси сортів.
• Дотримання просторової ізоляції між ділянками.
• Регулярний моніторинг посівів на ранніх етапах розвитку.