Ліхіналес

Порядок Lichinales — це специфічна група аскоміцетів, які вступають у симбіоз із ціанобактеріями. В агрономічній практиці ці організми класифікуються як ліхенізовані гриби-епіфіти. Вони не є фітопатогенами, що вражають живі клітини, але їхня присутність на плодово-ягідних насадженнях вимагає уваги з боку агронома.

Об'єктами колонізації Lichinales найчастіше стають старі плодові дерева, зокрема яблуні, груші та вишні. Вони частіше з'являються на корі, що почала старіти, де накопичується органічний пил та утримується волога, необхідна для життєдіяльності цих симбіотичних структур.

Зовнішні ознаки присутності організмів виражаються у формуванні на штамбах та гілках сланців характерного забарвлення. Хоча вони не живляться тканинами рослини, їх розростання візуально вказує на уповільнення обмінних процесів у корі та загальне ослаблення імунітету дерева через вік або відсутність догляду.

Умови для поширення Lichinales тісно пов'язані з екологічним станом ділянки. Загущені крони, відсутність санітарної обрізки, низька освітленість та висока вологість повітря є ключовими чинниками, що сприяють швидкому розростанню цих організмів по поверхні деревини.

Господарська шкода полягає в тому, що густий шар лишайників стає резервацією для шкідників (короїдів, щитівок) та збудників хвороб. Це створює постійні вогнища інфекції, які важко обробити пестицидами, оскільки захисний шар лішайника перешкоджає контакту препаратів з поверхнею кори.

Основні методи захисту саду від небажаного розростання:

• Проведення регулярної санітарної обрізки дерев.
• Механічне видалення лишайників за допомогою скребків або щіток.
• Обробка очищених ділянок кори вапняним молоком із додаванням мідного купоросу.
• Забезпечення оптимального доступу світла до внутрішньої частини крони.