Лофодерміоз журавлини

Збудник та тип хвороби. Збудником лофодерміозу журавлини є сумчастий гриб Lophodermium oxycocci. Ця хвороба належить до класу грибкових патологій, що уражають надземну частину рослини. Міцелій гриба проникає в тканини листя, руйнуючи їх структуру, що призводить до порушення фізіологічних процесів в організмі культурної рослини.

Культури, що уражаються. Основним об’єктом ураження є журавлина, зокрема її культурні сорти та дикі види. Найчастіше хвороба зустрічається на вологих ділянках, де створюються сприятливі умови для поширення спор. Також патоген може вражати споріднені види рослин родини вересових, якщо вони знаходяться в безпосередній близькості до зараженої плантації.

Симптоми та ознаки ураження. Початкові ознаки проявляються у вигляді дрібних плям бурого кольору на листках, які згодом темнішають. У місцях некрозу тканин утворюються дрібні чорні плодові тіла – гістеротеції, в яких дозрівають спори. Наслідком ураження є масове передчасне опадання листя, що послаблює рослину та зменшує її здатність до перезимівлі.

Умови розвитку та шкідливість. Сприятливими факторами для поширення збудника є висока вологість повітря та ґрунту, а також низькі температури в період вегетації. Хвороба перезимовує на опалому листі, тому джерелом зараження стають старі рослинні рештки. Шкідливість полягає в значному зниженні врожайності та якості плодів, а також у поступовому виснаженні та відмиранні пагонів.

Заходи захисту та профілактики. Запобігання лофодерміозу включає регулярне санітарне прибирання плантації, видалення та спалювання опалого листя. Рекомендується уникати загущення посадок для забезпечення вентиляції кущів. У разі масового ураження використовують хімічні засоби захисту рослин (фунгіциди), які вносять за схемою, рекомендованою для боротьби з грибковими захворюваннями ягідних культур.