Лофофацидіоз

Лофофацидіоз — це грибкове захворювання хвойних порід, збудником якого є гриб роду Lophophacidium. Цей патоген спеціалізується на ураженні хвої та молодих пагонів, що призводить до передчасного відмирання асиміляційного апарату дерев. Хвороба є особливо небезпечною для молодих насаджень, де вона може спричинити значне зниження приросту та загибель саджанців.

Найчастіше від лофофацидіозу страждають різні види ялини, зокрема в умовах розплідників та штучних лісових культур. Патоген атакує переважно нижні яруси крони, де умови для розмноження гриба є найбільш сприятливими через високу вологість та обмежену циркуляцію повітря. Вид Lophophacidium dooksii є найбільш відомим представником групи, що завдає відчутної шкоди лісовому господарству.

Основною ознакою ураження є зміна кольору хвої з темно-зеленого на жовтий, а пізніше на червоно-бурий. На поверхні хвоїнок стають помітними дрібні плодові тіла — апотеції, які зазвичай мають темний або чорний колір. Уражена хвоя тримається на гілках протягом короткого часу, після чого починається її масове осипання, що призводить до виснаження енергетичних запасів дерева.

Умови поширення захворювання включають затяжні періоди вологої погоди та загущені посадки, що перешкоджають швидкому висиханню хвої. Спори гриба розповсюджуються за допомогою вітру та крапель дощу, інфікуючи здорові ділянки рослини. Найбільш активне зараження відбувається навесні та на початку літа, коли формуються нові прирости, які є найбільш вразливими для патогена.

Система захисних заходів проти лофофацидіозу базується на таких принципах:

• Санітарна обрізка та утилізація інфікованих частин крони.
• Забезпечення належної щільності посадки для вільної циркуляції повітря.
• Використання фунгіцидів на основі міді або системних препаратів під час активної фази росту.
• Регулярна дезінфекція інструментів для обрізки після роботи з хворими деревами.
• Застосування стимуляторів імунітету для підвищення опірності саджанців до грибкових інфекцій.