Лораміцес ситниковий

Loramyces juncicola — це специфічний гриб-аскоміцет, який розвивається на залишках рослин, що знаходяться у водному або вологому середовищі. Цей організм є типовим представником мікрофлори, що спеціалізується на розкладанні целюлозних тканин певних видів прибережних рослин, передусім представників роду Ситник (Juncus).

Основними культурами-господарями, на яких фіксується цей патоген, є види родини Ситникові (Juncaceae). Хоча гриб частіше проявляє себе як сапротроф, за певних умов він може вражати ослаблені екземпляри рослин, прискорюючи їх загибель, що стає помітним у місцях щільного зростання культури на перезволожених ґрунтах.

Основними ознаками ураження є поява на стеблах рослин дрібних, темних плодових тіл, що мають дископодібну або чашоподібну форму. В місцях розмноження гриба тканина рослини розм’якшується та змінює колір, що свідчить про активні ферментативні процеси, які проводить міцелій для отримання поживних речовин з тканин ситника.

Для розвитку Loramyces juncicola критично важливим є середовище з високим рівнем вологості. Гриб поширюється спорами, які переносяться водою або краплями дощу. Найбільш інтенсивний розвиток спостерігається у періоди, коли рослини перебувають у стані стресу через надмірне затоплення, що обмежує їхні природні механізми захисту від патогенів.

Шкодочинність гриба в агротехнічному розумінні полягає у зниженні фітомаси рослин, які можуть використовуватися у фітомеліорації. Заходи профілактики базуються на моніторингу стану водних об'єктів:

• Регулярне видалення відмерлих частин рослин.
• Забезпечення протоку води для запобігання застою.
• Підтримання оптимального гідрологічного режиму в зонах вирощування.