Жовта карликовість ячменю

Жовта карликовість ячменю, збудником якої є вірус із родини Luteoviridae (Luteovirus sociomali), є однією з найбільш економічно значущих хвороб злакових культур. Цей вірус вражає флоему рослин, що призводить до порушення фізіологічних процесів та зниження врожайності.

До кола рослин-господарів входять усі основні колосові культури: ячмінь, озима та яра пшениця, овес та жито. Вірус також зберігається на багаторічних злакових травах, які відіграють роль первинних джерел інфекції на полях та навколо них.

Типові ознаки хвороби включають сильне пожовтіння (у ячменю) або почервоніння (у пшениці та вівса) кінчиків листків. Рослини мають пригнічений вигляд, виражену карликовість, слабо розвинену кореневу систему, а в тяжких випадках відмічається повна стерильність колоса.

Вірус поширюється виключно за допомогою комах-переносників — злакових попелиць, які під час живлення на хворих рослинах набувають вірус і передають його здоровим під час перельотів. Епідеміологічний ризик значно зростає за теплої та затяжної осені, що сприяє розмноженню попелиць.

Ефективний контроль базується на агротехнічних методах:

• дотримання строків посіву;
• знищення бур'янів-резерваторів;
• використання стійких сортів;
• застосування інсектицидів для контролю популяції попелиць на початкових фазах росту.